На даному етапі розвитку нашої держави склалася така ситуація , коли багато підприємств функціонують на межі банкруцтва і формування прибутку є нерегулярним  , а це , в свою  чергу , приводить до нерегулярності надходжень прибуткового податку до бюджету держави  . Отже можна зробити висновок , що в даній ситуації  фіскальна функція податку  на прибуток підприємств відходить на другорядний план  . Цю функцію взяли на себе непрямі податки   ( ПДВ та акцизний збір ) , які є найбілішими джерелами надходжень до бюджету країни .

Виходячи з вищесказаного , податку на прибуток має бути відведена роль регулятора  економічних  відносин в нашій країні . ( Схема  №  1  )

Як видно зі схеми первинне послаблення податкового тиску приводить в кінцевому випадку до зростання обсягу надходжень коштів у бюджет не тільки від податку з прибутку підприємств . Це  в свою чергу дасть можливість знизити  податковий тиск за іншими податками і перейти від кількісного підходу при стягуванні податку до якісного .

Використання податку на прибуток корпорацій як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання  чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово господарських рішень ( Схема 2 ) 

Дослідження нейтральності спирається на гіпотезу , що податок який справляє мінімальний вплив на прийняття рішень на мікроекономічному рівні , може не впливати негативно на  зростання макроекономічної ефективності . За цієї обставини нейтральність податку щодо прийняття мікроекономічних рішень розглядається як першооснова оподаткування .

Значний вплив на економічні процеси має нейтральність податку щодо розподілу прибутку .

Взагалі існує  два основних види прибутку :

1.      розподілюваний ( той що йде на виплат у дивідендів )

2.      нерозподілюваний ( той що залишається в розпорядженні підприємства )

Прояв принципу нейтральності щодо розподілу прибутку полягає у встановленні державою різних або однакових ставок на різні види прибутку .

Це залежить насамперед від макроекономічних цілей держави щодо джерел фінансування діяльності підприємств . Якщо пріоритетом є спрямування на укрупнення

підприємств то держава встановлює найнижчу ставку податку на нерозподілюваний прибуток , а прибуток , який йде на виплату дивідендів оподатковується за найвищою ставкою ; крім того держава встановлює на досить високому рівні податок на дивіденди що виплачуються власникам корпоративних прав .

Якщо ж пріоритетом є кредитне фінансування то вся сума прибутку                      ( розподілюваного і нерозподілюваного ) оподатковується за однаковою ставкою .  Дана ситуація притаманна Україні .Але особливістю є те , що законодавством стимулюється направлення дивідендів на зростання капіталу фірми . Механізм такого стимулювання наступний  : дивіденди , які  спрямовані на виплату у вигляді акцій не підлягають оподаткуванню , якщо така виплата не змінює пропорцій участі всіх акціонерів .

 Це зроблено для того , щоб менеджери компанії могли переконати акціонерів , що  якщо вони вкладуть свої дивіденди в розвиток виробництва то фактично вони збільшать свої активи ( через збільшення активів компанії ) значно в більшій ступені ніж коли б вони отримали дивіденди грошами , бо коли вони отримають дивіденди грошами то повинні будуть сплатити 30 % податок на дивіденди .

Але якщо навіть акціонери будуть проти тезаврації прибутку компанія все одно не буде в програші : згідно з новим законодавством на внесену до бюджету суму податку на дивіденди зменшується сума податку на прибуток підприємства, тобто воно отримує додаткові оборотні кошти 

Інший аспект прояву регулюючої функції податку на прибуток підприємств розглядається у взаємозв’язку з існуючою конкуренцією між країнами світу за мобільні фактори виробництва та частину прибутку ( яка вилучається у вигляді податку ) від їх використання

Основним критерієм нейтральності податку на прибуток підприємств щодо мобільності факторів виробництва є нейтральність стосовно експорту та імпорту капіталу. В наслідок неврахування цього критерію  виникають проблеми ухилення від сплати податку на прибуток шляхом  переміщення діяльності або капіталів в тіньовий сектор або в інші країни з  меншим  рівнем оподаткування чи  більш сприятливими нормами нарахування амортизації  .

Ця проблема особливо актуальна для України , де спостерігається значний відтік капіталів та кваліфікованої робочої сили у тіньовий сектор та за кордон

На ці та інші аспекти функціонування податку на прибуток підприємств слід звернути увагу при реформуванні системи прибуткового оподаткування .

Одним з основних методів стимулювання ділової активності в країні через податок на прибуток  є встановлення пільг малим підприємствам .

Як показав світовий досвід  малі фірми це основні представники венчурного підприємництва , тобто підприємництва пов’язаного з ризиком , інноваціями , впровадженням нетрадиційних технологій , а це в свою чергу є рушійною силою економіки будь якої країни .

 При чому визначення малого підприємства повинно базуватися не на кількості працюючих ( як це зроблено в нашій країні ) , а на прибутковості  фірми  .

Досвід такої класифікації  існує в США . Основна федеральна ставка податку на прибуток корпорацій складає 34 %, але вноситься він ранжовано . За перші 50 000 дол. прибутку платиться 15 % , за наступні 25 000 дол. – 25 % і лише на решту суми вступає в дію основна ставка . Майже така ж схема працює і Великобританії , але в цій країні корпорації діляться на дві групи :

1.       Дрібні  ( з прибутками до 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 25 %

2.      Великі ( з прибутками більше 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 33 %

До списку найдійовіших стимулів можна також віднести пільгове оподаткування  реінвестованих прибутків , пільги на науково дослідні та конструкторські роботи .

Якщо знову звернутися до досвіду США то можна виявити ще один цікавий приклад стимулювання через податкові пільги НТП та одночасне сприяння поліпшенню екологічної ситуації . Підприємства в США мають податковий кредит при сплаті податку на доходи корпорацій в розмірі 50 % вартості обладнання , що використовує енергію сонця та вітру .

На мою думку можна було б впровадити також  стимулювання виробництва у відстаючих регіонах країни . Механізм цього процесу наступний в найменш розвинутих областях встановлюються  знижена на 5-6 % ставка податку на прибуток. Це не принесло б значних втрат бюджету , а навпаки через заохочення підприємців до розвитку діяльності в саме цих регіонах поповнило його і призвело б до більш рівномірного розвитку регіонів .