Третім видом непрямих податків є мито, яке стягується при переміщенні товарів через кордон держави. Історично, багато країн отримували доход від використання свого вигідного географічного положення.

Значнішим серед непрямих податків, які використовують на Україні є податок не додану вартість. Цей податок був введений у 1992р. і разом з акцизним збором кількісно замінив раніше існуючі податок з обороту та податок з продаж. Податок з обороту, оснований на застосуванні фіксованих оптових та роздрібних цін, в умовах їх лібералізації, вже не міг иснувати, тому його замінили податком на додану вартість. Однак стягнення ПДВ у 1992р. відобразило суттєвий недалік введеной податковой системи – слабке поєднання між собою окремих її елементів, яке допускало можливість оподаткування одних і тих же об’єктів. У майбутньому, розвиваючи систему непрямого оподаткування, слід обережно звертатися з непрямим оподаткуванням, невміле застосування яких може привести до різкого погіршення матеріального становища значної частини громадян.

Одночасно з ПДВ в системі непрямого оподаткування використовуються акцизи, які встановлюються на окремі види товарів. Їх введення у 1992р. було обумовлено відміною податку з обороту. Також до системи непрямого оподаткування відноситься мито.

Застосуємо комплексний підхід до розгляду непрямих податків. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і їх розмір не залежить прямо від доходів платників. Підкреслюємо, тільки прямо, так як непрямі податки включаються до ціни товару, то в абсолютному розмірі їх сплачує більше той, хто більше споживає, а більше споживає той, хто має більш високі доходи.

У недалекому минулому, непрямі податки розглядались лише з негативної точки зору. Але характеризувати непрямі податки тільки як фінансовий тягар для населення – безглуздо, так як таким є всі податки. Мова може йти тільки про одне: наскільки вони торкаються різних верств населення та як виконують своє призначення.

Перевага непрямих податків пов’язано в першу чергу з їх роллю у формуванні доходів бюджету. Однак це не говорить про те, що вони не виконують регулюючої функції. При вмілому їх використанні, непрямі податки можуть бути ефективним засобом регулювання економіки.

По-перше, непрямим податкам характерне швидке надходження до бюджету. Відбулась реалізація – проводиться перерахування ПДВ та акцизного збору в бюджет. Це, в свою чергу, дає кошти для фінансування витрат.

По-друге, так як непрямі податки охоплюють товари громадського споживання та послуги, то існує висока вирогідність їх повного або майже повного надходження, а зупинити процес споживання товарів та послуг неможливо.

По-третє, споживання більш-менш рівномірне у териториальному розрізі, а тому непрямі податки знімають напругу в міжрегіональному розподіленні доходів. Якщо доходи бюджету базуються на доходах підприємств, то внаслідок нерівномірності економічного розвитку виникає проблема нерівноцінності доходної бази різних бюджетів. Без використання непрямих податків виникають труднощі в збалансуванні місцевих бюджетів.

По-четверте, непрямі податки суттєво впливають на саму державу. Використовуючи всі свої можливості та інструменти, вона повина забезпечувати певні умови для розвитку виробництва та сфери послуг, так як чим більше обсяг реалізації тим більші надходження до бюджету. Проблемою тут може бути лише правильний вибір товарів на які розповсюджуються непрямі податки.

По-п’яте, непрямі податки впливають на споживача. При вмілому їх використанні держава може регулювати процес споживання, стримуючи його водному напрямку та стимулюючи в іншому. Таке регулювання повинно бути відкритим, тому що незавжди інтереси держави співпадають з інтересами суспільства. Таке регулювання, в той же час, ніколи не зможе задовільнити інтереси всіх верств населення. Однак це регулювання необхідно, тому диференціація ставок акцизного збору в Україні виправдана. Разом з тим слід сказати, що єдина для всіх товарів ставка ПДВ знижуе його регулюючу роль. Світовий досвід переконує доцільність використання декількох різних ставок. Структура споживання різних верств населення суттєво відрізняється, тому принцип справедливості оподаткування може бути реалізован через диференційовний підхід до встановлення непрямих податків на окремі види товарів, робот, послуг. Однак тут теж існують деякі обмеження. Встановлення більш високих ставок тільки на товари першої необхідності та предмети розкоші звужує сферу непрямого оподаткування та зменшує податкові надходження в бюджат. Навпаки, навіть невисокий рівень непрямого оподаткування товарів щоденного попиту забезпечить державі постійні та стабільні надходження, так як постійним, стабільним та значним є суспільне споживання.

З точки зору рішення фіскальних завданнь непрямі податки завжди єфективніші ніж прямі. Це пов’язано з цілим рядом причин. Одна з головних причин полягає в різних базах оподаткування: прибутку чи доходу – при прямому оподаткуванні, обсягу та структури споживання – при непрямому. Відомо, що економічний розвиток всіх без винятку країн має циклічний характер з тим чи іншим періодом коливаннь, економічне зростання чергується з спадами в економічному розвитку. Саме в період кризисного падіння економіки, коли зменшуються макроекономічні показники розвитку, відбувається зменшення бази оподаткування, що призводить при незмінних ставках до зменшення доходів бюджету. Практика свідчить, що база прямих податків є більш чутливою до змін в єкономічному розвитку, ніж база непрямих податків.